Десна в поезій

Максим Рильський “Десна”

Десна моя, Десно, ти чарівна, І срібна, і голуба, І весела, і сумна, І тиха, і глибока.

Ти несеш свої води Через луки і поля, Через села і міста, Через гори і долини.

Ти даєш життя людям, Напуваєш їхні поля, Годуєш їхню рибу, Надихаєш їхніх поетів.

Десна, Десно, ти наша Українська красуня, Наша гордість і слава, Наша радість і журба.

Ліна Костенко “Над Десною”

Над Десною вечір ранній, Тиша і прохолода. Зірки вже горять, як рани, На чорнім небі сходу.

А Десна пливе, як мрія, І сяйвом ллється місячним. І верби на ній, мов тіні, Схилились над плесом вічним.

Микола Вінграновський “Деснянська балада”

Десна, Десно, ти — колиска Мого дитинства золотого, Де я вербовії колиски гойдав на хвилях твого.

Десна, Десно, ти — дорога В широкий світ, в далекі краї, Де я шукаю щастя й долю, Де я знайду свою любов.

Десна, Десно, ти — моя мати, Ти — моя пісня й моя дума, Ти — моя радість і журба, Ти — моє життя й моя смерть.

Іван Драч “Десна”

Десна моя, ти — моя колиска, І ти — моя остання путь. В твоїх водах я хрестився, В твоїх водах я й умру.

Ти — моя радість і журба, Ти — моя пісня й моя дума, Ти — моя перша любов, Ти — моя остання любов.

Десна – це не просто річка, це символ України.

Це символ краси, свободи і життя.

Я вірю, що Десна буде й далі надихати людей своїми красою і величчю.